Семінар – практика – обряд “Жити в силі! Жить чи нЕжить? Ходімо в Замежміжжя! Проводи Русалок”
Зараз, під час війни, багато хто пише “Треба обрати рішення вижити…”, “Вопрекі…” і т.д.
А я читаю, слухаю і боляче…
Я знаю ці програми в обличчя!
Стільки вже років вивільняю ці установки у людей з підсвідомості, які по роду передалися!
Наші батьки та прадіди виживали!
І я вчила почати Жити, а не виживати, не кормити собою русалку, яка прийшла на рішення виживати!
Вчила не приймати рішень всупереч (вопреки), бо це “товарищ”, який поселиться на роки і якого треба бути кормити своею життєвою енергією.
Це про всі рішення прийняті всупереч (вопреки), на зло, доказати, на спір, з образи, з страху, з точки болі та безсилля, з “точки дна”….
Якщо є хоч якась можливість приймати рішення Жити, дихати, відчувати, а не виживати, то приймайте краще їх! Вони будуть коректніше лягати у просторі ваших рішень і бажань і впливати на подальше життя.
Бо слова мають певні значення, енергію і заряд!
Це як є різниця “Жили” і “Були”.
Це як різниця “Жити” і “існувати”.
Не від слова “Я є”, а там де існуєш і все, не живеш, а просто існуєш – без відчуттів і смаку життя.
Якщо є можливість просто обрати, зробити свій вибір, нести за нього відповідальність, то зробіть його без цього всупереч (вопреки)! Тому ще це саме ваше рішення і інші тут не до чого. Не треба нікому нічого доказувати. Для себе!
Не знаю чи змогла донести свою думку, але надіюся!
Тобто:
Жити, а не виживати, бо я так обираю, без всупереч, просто тому що так хочу!
Якщо можете.
Якщо ні, тоді як вже буде!
Виживати потрібно тим, у кого є пряма загроза смерті прямо зараз! Це етап для нього – зараз вижити, а потім все інше.
Тим, хто цю загрозу зараз не має, то Живіть та дихайте! Не будуйте программу, з якою ще дітям прийдеться працювати, як зараз ми з батьківськими працюємо.
Раніш ми на цьому семінарі відпрацьовували старі родові чи сімейні програми, проживали їх, прощалися з ними і виходили з цих станів і закривали ці історії, щоб не кормити більше їх своєю енергією.
Зараз інший час!
Зараз ця зараза свіжа, поселилася тут і зараз і ще і нашим дітям досталося і досталася!
Якщо не дозволити цьому піти на підсвідомість, осісти в тілі, то є шанс не носити в собі десятиріччям, та по роду не передавати.
Це про якісні проживання етапів горювання, по чесному та від всього серця, але усвідомлено.
Не можна туди йти тим, хто зараз проживає гостру свіжу травму. Їм тільки з критичними психологами. Бо, щоб не нашкодити ще більше.
Але хто більш-менш в ресурсі, то можна собі почати допомогати вилазити і дати собі час і мати певні етапи виходу та допомоги.
Вже роками я проводжу “Жити в Силі”, де ми все це робимо.
Цей обряд-практикум проводиться весною та восени.
Це дуже потужний і дієвий захід у моєму арсеналі!
Значимість семінару і його ефекту, це коли учасниця робить татуювання з його назвою! “Жити в Силі”! ….
Так увічнюють ідею, посил, пам’ять, проходи, інсайти, від нього! І це один із найсильніших заходів, які змінює людину (за її готовністю) і її життя! Це дуже значуще для мене і, звичайно ж, приємно! Така собі фіксація, свідчення, позначення в просторі та інтеграція в собі отриманого досвіду!
Я рада, що причетна до таких трансформацій і можу бути провідником і опорою для проходження їх! І рада, що мені під силу бути такою людиною! І так цікаво спостерігати, як жінки, та й чоловіки, хоча їх на порядок менше, дедалі більше й більше розкриваються і приходять до себе істинного, коли періодично-систематично приходять на заходи в “Об’єднуючий простір у Ведани”! На правах реклами, але це ж правда!
А тепер у “Жити в Силі” або “Пройдімо в Замежміжжя” отримало ще й нову назву! -“Жити чи нЕжити?”!!! Так просто і в точку! Із серії: “А що, так можна було?” Такий собі вибір за тобою – жити і дихати на повні груди, отримувати задоволення від життя, радіти і насолоджуватися…
Або бути в стані Нежиті – існувати, бути в завмерлому стані із замороженими почуттями…, з купою “звіряток” і всілякої “живності” та “товаришів”, що сидить усередині людини і, м’яко кажучи, під’їдає хазяїна, а не м’яко кажучи, – просто її жере, її життєву енергію та ресурс!
Вибір, готовність, намір, бажання і робочі інструменти для отримання себе живого до ваших послуг….
- Якщо в роду є невирішені питання, старі програми і вони впливають на вас, дзенькають і турбують, заважають нормально щасливо жити і рухатися далі….
- Якщо батьківські установки вже не актуальні, а позбутися їх складно…
- Якщо ви існуєте в якихось застарілих матрицях….своїх або чужих, наносних…
- Якщо прийняли не обдумані рішення і пора їх скасувати, щоб вони більше не впливали на вас і ваше життя. І добре, коли ви знаєте які це рішення, а якщо ні, то допоможемо їх знайти….
- Якщо сталася якась ситуація в житті і після неї все пішло не так….
- Якщо невиплаканий біль залишається в тілі на роки й десятиліття, а невідгорьоване горе йде по роду…
- Якщо не знаєш чому часто поганий настрій, занепад духу, неврівноважений стан….
- Якщо страх блокує по життю….
- Якщо в роду й у вас були не народжені діти…
- Якщо є питання і немає на них відповідей…
- Якщо є бажання відчути і взяти підтримку від свого роду….
- Якщо є бажання пом’янути своїх пращурів і тим самим узяти від них ресурс і зберегти та продовжити енергію роду…
- Якщо ви і ваші покоління жили і живуть тільки заради дітей і самі при цьому не щасливі….
- Як зрозуміти, де є Ти і твоя тіньова сторона і що з нею робити, а де в тобі структури, які не є тобою, які під’їдають тебе зсередини і забирають у тебе життєву енергію….
- Спонтанні сплески емоцій, агресії, депресії, роздратування….
- Якщо є заздрість, жадібність, гординя, блуд, жор, рішення ухвалені на зло, всупереч чи з образи, постійно всім не задоволені, є пута на ногах і руках тощо.
- Якщо є бажання позбутися і попрощатися з ними? Навіщо вам весь цей “звіринець”? Його ж годувати потрібно… А харчується він вашою життєвою енергією….
- Якщо є звичка наздоганяти і завдавати добро…
Як корректно закрити віджилий етап життя… ?
Де брати сили?
Як діяти в складних станах душі?
Як позбутися всього цього і вийти в стан “Жити в Силі”, бути в ресурсі, наповненим і бути щасливими?
2 повних дні ми вивчатимемо цю тему і робитимемо все, щоб Жити щасливо!
Що таке Жити в Силі в рамках нашої традиції?
Як наші предки пропонували привласнювати свою Силу?
Що це взагалі таке – Сила?
Як жити в злагоді зі своїми душею, тілом, близькими, родом, оточенням, у злагоді зі Світом. Як працювати зі складними станами, оберігати й чистити свій простір, як зовнішній так і внутрішній?
Давні традиції мають велику кількість інструментів для роботи на різних рівнях психіки. І я познайомлю вас із ними на дводенному семінарі, на якому буде один день теорії та один день практики. На теорії я розповім про слов’янський світогляд, про те, хто такі духи, русальий стан – стан Нежиті…
Під час вечері ми зможемо пом’янути наших предків, що важливо робити для своєї родової системи і для отримання ресурсу від свого коріння, тому що наші стани часто пов’язані з родовою історією.
Напишемо дослідницьку писанку для визначення перешкод, які можуть бути на шляху до ваших цілей і життєвих завдань.
Проведемо сильний обряд “Підтримка Роду” (подробиці в дописах заходу).
Як корректно прожити і закрити віджитий етап життя, втрати і піти далі? Звідки брати сили? Як зрозуміти, що з того, що ти відчуваєш, правда. Як діяти в складних станах душі? Часто хочеться просто закритися і втекти, нічого не вирішувати. Чому взагалі важливо звертати увагу на свої стани, привласнювати їхню цінність і проживати? Як це пов’язано з життєвими силами. Як буває, що невиплаканий біль залишається в тілі на роки й десятиліття, а невідгорьоване горе йде по роду. Наше завдання не просто позбутися проблем, а розібратися в причинах своїх станів, пропрацювати їх і вийти, взявши з них досвід і ресурс.
Закрити минулі етапи, щоб рухатися далі в життя в Силі
І робити це ми будемо за допомогою обряду “Проводи Русалок”, що його проводять у спеціальні дні року, та особистих, авторських інструментів, набутих із досвідом і з часом привласнення собі своєї Сили, і в архетипі Баби Яги в тому числі…
Я проводжу подібні обряди як в групі, так і в рамках індивідуальних ініціаційних практик.
А також, максимально використовуючи “Об’єднавчий простір у Ведани”, який просто створений для таких обрядів, опрацювань, для переходів, проходів та ініціацій.
Наприкінці першого дня на вас чекає ще звукова медитація Zerna – на ній ми створимо умови для очищення від старих віджилих зв’язків і зробимо практику “Ненароджені діти”.
У другий день семінару на вас чекає сам обряд “Проводи русалок”, справжній хоровод і чарівна дров’яна лазня.
Ці два дні можуть стати для вас серйозним опрацюванням своїх станів, трансформацією, набуттям нових якостей, знань, умінь, відповіддю на свої запитання, переходом у нову якість, залежно від особистої готовності та вашої роботи.
- можливість ночівлі, що вітається для глибокого занурення в стан, з яким ми будемо працювати наступного дня.
- другий день: сам обряд-практикум “Проводи русалок”, обід і чайок із печивом. (сніданок у контексті обрядової традиції в цей день не доречний і відповідно не передбачається). Хоровод. Банька. Вечеря.
Ведуча семінару
Ведана Сапко
Жінка в Силі. Ведуча енергетичних, ініціаційних, трансформаційних ретритів, практик і обрядів. Енерго-звуко-етнотерапевт. Ладодея. Майстер повивальної справи. Бабуня Ягуня. Організаторка і ведуча жіночих зустрічей. Ведуча навчальних повивальних ретритів. Авторка і виконавиця терапевтичних пісень “Сповита”, і “Обійму я тебе рушником”. Співавторка і виконавиця звукових терапевтичних медитацій Zerna. Мама 4 дітей.
У вартість семінару включено
перший день: теорія, дослідницька писанка, обряд “Підтримка Роду” ….., обід, чайок з печивом. Звукова медитація Zerna. Поминальна вечеря.
можливість ночівлі, що вітається для глибокого занурення в стан, з яким ми будемо працювати наступного дня.
другий день: сам обряд-практикум “Проводи русалок”, обід і чайок із печивом. (сніданок у контексті обрядової традиції в цей день не доречний і відповідно не передбачається). Хоровод. Банька. Вечеря.
Жити на повну силу, дихати на повні груди, радіти, насолоджуватися – про що це для вас?
Радіти гарним подіям, відчувати смак їжі, балувати своє тіло, знати, чого ти хочеш, і досягати цих бажань…., а так само сумувати про втрати, плакати, якщо хочеться, злитися, якщо є причини, говорити про свої почуття…
Але як часто, замість того, щоб ПРО – ЖИВАТИ життя, і все, що воно підносить, ми вибираємо ПЕРЕ – жити, закритися, затиснутися, завмерти, замерзнути, не відсвічувати, не рухатися? І тоді потік життя затискається, людина опиняється начебто під товщею води, із заздрістю дивиться на оточуючих – у них-то все добре, вони он які, а я… а мені… а в мене… І сил на дії немає, сил на проживання теж, і все, що хочеться, – під ковдрочку, в раковину, подалі від людей, від активних дій, а отже, і від життя…
Знайомий стан? Для когось він спливає навесні, для когось стає фоном життя. Наші предки були зацікавлені в активному учаснику громади, адже разом потрібно було сіяти, орати, збирати врожай, і кожні руки були цінні. А яка ж тут робота і взаємодія з людьми, коли накриває те, що в сучасному світі називають депресією. А слов’яни називали такі стани нав’їмими, Нежиттю.
У перший день нашого тренінгу ми розберемося з теорією і з’ясуємо, який саме стан присутній у вас, які його причини та особливості. Проведемо практики за темою та справжню поминальну вечерю!
А на другий день за допомогою народного, слов’янського обряду “Проводи русалок” попрощаємося з ним.
Якщо ви відчуваєте незрозумілу тугу, безпричинний смуток, на вас тисне тягар провини, а оточуючі й рідні викликають тільки роздратування, то цей тренінг допоможе розібратися й попрощатися з конкретним станом.
Меланхолія, депресія, незрозуміла туга, незрозумілий смуток, важкість у грудях
Це сучасні назви тих станів, до яких так чи інакше схильні сучасні жителі мегаполісів. А в наших предків слов’ян, і в традиційній народній культурі для визначення назв використовувалися образи міфологічні. Але чи такі казкові ці персонажі, чи вони реальніші, ніж ми думаємо?
Русалки, вони ж мавки, водяні, кікімори, лісовик, водяний, страшна баба – це відображення станів.
Наші предки, які жили в природному ритмі, спостерігали за проявом цих станів у людині, давали визначення (ім’я), а після, за допомогою обрядових ігрових дій, проводжали у світ Наві, щоб вільно дихати і жити на повну силу.
Про те, як визначити свій стан і співвіднести його з кікіморою, або русалкою, лішим чи водяним, ми поговоримо докладно в перший день тренінгу. Спільне ж для цих сумнівних “героїв” – стан нежиті. Покинутість і застрягання між світом живих і світом мертвих. Коли немає сил на життя, на прості дії, а є постійне невдоволення, заздрість до оточуючих, які копошаться, сміються і радіють життю.
Русалка дивиться на світ нібито з-під товщі води, і світ втрачає фарби, їжа смак, легковажність і радість, легкість тих, хто живе на повну котушку, їх пригнічує, дратує, злить. При тому, що вони можуть успішно вдавати, що радіють життю і веселяться, але віє від цього прояву якоюсь холодною фальшшю.
Причина таких станів – непрожите горе, загнаний всередину біль, рана, що болить. Причому, тягнутися шлейф таких причин може від старших поколінь, на долю яких випало багато випробувань: війна, голод, смерті рідних, табори, розкуркулення… одним словом виживання.
І з минулих життів русалку із собою теж можна прихопити…. за родом взяти і свою особисту “рідненьку” заробити!
У нас буде можливість виявити і проявити свій стан, за допомогою ігрової магії ми витягнемо його назовні, відіграємо і краще відчуємо, що б відпустити.
Жити на повну силу заважають страхи, переконання, програми, непрожиті історії. Існує чарівна формула “зло впізнано – зло названо – зло не має більше сили”.
У сучасному світі це звучить так: “Усе, що в нас на підсвідомості, керує нами! Щойно ми виводимо на усвідомлення, то ми вже можемо керувати цим станом і т.д.”
Давайте розбиратися, які стани заважають радіти життю і як наші прабатьки класифікували “нежить”.
РУСАЛКА, МАВКА
Стан, коли жінка занурена в себе, постійно “пливе” кудись думками, не може зосередитися на конкретному завданні. Коли не вистачає сил на ведення домашнього господарства, а діти викликають роздратування. Увесь світ здається окремим, на нього дивишся ніби крізь воду. Люди, які сміються, дітвора, яка кричить, викликають роздратування, бажання сховатися, зробитися невидимою, щоб усі залишили в спокої. Важливий маркер такого стану – заздрість, пекуча заздрість до живих людей, які радіють життю і веселяться. Стан зневіри, невдоволення, роздратування, туги й горя трапляються в житті епізодично, але якщо кручина, або, по-сучасному, депресія, стала фоном життя, це привід замислитися про зміни.
А ще є вид русячого стану, коли з першого погляду й не зрозумієш, що людина в ньому. Це дуже активна людина, яка постійно кудись мчить, звершує, навчається. У неї все сплановано і розписано. Вона на вигляд успішна…. А зазирни їй в душу…., а там кішки шкребуть…. Вона біжить, щоб не зупинитися і не опинитися наодинці з собою, бо зрозуміє, що не живе чесно себе – нестерпно дізнатися правду про себе або своє життя….
КИКИМОРА
Буркотлива баба, вічно незадоволена, чіпляється до будь-якої дрібниці, постійно критикує. Вона знає, як потрібно робити краще. У неї є з будь-якого приводу своя думка. У неї всі завжди в усьому винні. Вона знецінює. Вона скаржиться, що її всі кинули, що ніхто не допомагає, а починаєш допомагати, то все одно не так і не так. Тільки от її ніхто не питає її поради, а коли вона кудись приходить, народ розбігається в різні боки.
Важко і зі СТРАШНОЮ БАБОЮ
“Благими намірами”, з найкращих спонукань вона вистилає дорогу в пекло для домашніх. Посуд б’ється, техніка ламається, і всі навколо винні, крім неї, найрозумнішої. Наздоганяє, заподіює добро і знову наздоганяє….. Вона душить своєю любов’ю і вбиває своєю турботою….
ВОДЯНИЙ
А скількох жінок дратують чоловіки, які лежать на дивані, втупилися в телевізор або грають у телефон? …. Не поспішайте лаятися і засуджувати, краще придивіться уважніше – чи не водяний, часом, сплив у вашому чоловікові? Вода у всіх казках, усіх світових міфологіях слугувала кордоном, що відокремлює світ живих і світ мертвих. Людина з гаджетом, на дивані або в кріслі дихає, у неї б’ється серце, легені качають повітря, ось тільки душа її омертвіла, нічого не цікаво, нічого не хочеться, все дратує. У відповідь на прохання оточуючих прибити поличку, винести сміття або перевірити уроки в дітей йому хочеться пірнути на саме дно свого болота. “Залиш мене, старенька, я в печалі…” (с).
ЛЕШИЙ
Або інший стан – активний, але все одно, “не живий”. Коли людина за будь-якої можливості тікає в довгі походи, гори або ліси. Ну або в найгірший кінець на риболовлю, в гараж… Коли любить бродити на самоті, не виходити на зв’язок і здійснювати небезпечні вилазки. Чудове проведення часу для молодих людей, які пробують життя на смак, а себе на витривалість. Але коли так поводиться поважний батько сімейства, чоловік, який взяв зобов’язання по відношенню до дружини і дітей, а сам з мішком кефіру в Тібет, а вдома діти голодні…., то згадується лісовик, який блукає невідомими стежками…
Упізнаєте когось зі своїх знайомих чи близьких?
А себе впізнаєте?
Загалом, варіантів багато, і з ними ми будемо не тільки розбиратися теоретично, а й проводити на нашому тренінгу. Ви готові дати ім’я своїй неживій частині, впізнати її та попрощатися з нею?
Ось, якраз бабуся з фільму “Поховайте мене за плінтусом” і перебуває у стані нежиті, який у народі називали “Страшна Баба”! Наздоганяє, заподіює добро, і знову наздоганяє і заподіює!… Вбиває своєю турботою і душить своєю любов’ю!
А її дочка-мама хлопчика в стані “Русалки”! Тільки в цьому стані можна не звихнутися від її ситуації і не померти від туги зеленої…І її життя не про Життя зовсім – так… існування…..
І хлопчик у стані “Русалки” – виживає від бабусиної всепоглинаючої любові…
А дідусь у стані ” Лєший” – весь час звалює подалі від цього всього, щоб не бачити, не чути і не бути в цьому….
А чоловік доньки, по ходу “Водяний”….
З цими станами Нежиті, ми зустрічаємося віч-на-віч у нашому житті, може трохи не так проявлено це все, хоча частенько буває і так яскраво, як у фільмі! А фільм на реальній історії заснований….
І часто, сидять у нас родові історії, а ми носимо їх у собі й не можемо зрозуміти, що це і що з цим робити!
Або самі собі програмку поставили.
Або ситуація якась матрицю створила, а ми її в себе всмоктали і вбудували…
На авторському семінарі-практикумі-обряді “Жити в Силі” ми опрацюємо їх! Хоча, може бути й не просто!
На семінарі-обряді, так само дізнаємося, хто такі духи і чим вони небезпечні
У вас буде можливість попрощатися із зайвими, непотрібними, віджившими структурами (духи):
Морок, Мраз, Гордин, Жад, Маговей, Жор, Блуд, Пут, Плут, Тьмун….
І впізнані й названі вже в рамках нашого авторського семінару Заздрісник і Завидюха, Жаба, що давить, Жлоб, Льошиха, Мара, Хитросплетіння, Печалька, Бурчун, Вовтуз, Баба Бубониха, Боягуз, Чмо, Забіяка, Оковитий, Сластун, Маніпулятор, Скуля, Хмуча, Жертва, Заліпон, Недотепа, Шептун, Почекун, Вампірина, Чугайстрик, Глюк-Галюн, Підлизуха, Сук, Мук, Пук, Цар гори, Говорун, Брехло, Хотюнчик, Лихо, Сум, Тривога, Хочун, Хом’як, Задирака, Задирака і т. д. д…. А ще Маски….
Цих і багатьох інших “товаришів” уміли впізнавати наші пращури і домовлятися, використовувати на благо або, що буває частіше, проводжати по готовності, попередньо відкупившись.
Люди добрі, навіщо вам цей зоопарк?
Прощайтеся зі своїм звіринцем!
Його ж годувати треба, а харчується він вашою життєвою енергією….
Ну що, “вельмишановна живність” – пройдімо в Замежміжжя!
НА ВИХІД!!!
Трапилися якось в інтернеті ці картинки!
І величезна кількість вихвалених коментів і перепостів: “Як прекрасно!” “Як чудово!” “Чарівно” і т.д.!
Лююююдии! Ви серйозно??? Що хорошого?
Може хтось бачить щось інше, але я бачу те, що там зображено:
Матері боляче! Вона в крові! У неї рани! Вона жертва! Вона вмирає… по суті вже вбита! З такими ранами не живуть. Вона посміхається і робить вигляд, що нічого не відбувається! Вона бреше дитині! Дитина в ілюзії, але всередині вона відчуває, що щось не так, але мама посміхається….у дитини формується: світ бреше мені… не можна довіряти своїм почуттям… не можна довіряти світу…
Мати не показує своїх почуттів, приховує їх, не говорить про них…. Вона продовжує посміхатися! Якщо вона не помре від цих ран, то щонайменше наступним етапом буде депресія, вона зненавидить себе, чоловіка і власну дитину…. І я знаю таких жінок не з чуток. Я з ними працюю в цій важкій для них ситуації….
….У батька діра в тілі! На місці серця діра! Він теж мертва! З дірою в тілі замість серця, взагалі-то теж не живуть!
У дітей у підсумку почуття неоплаченого боргу, провини, жертовності….груз відповідальності “заради мене жертвували собою, тепер я повинен повернути борг батькам або жертвувати собою для своїх дітей”…
І жінки зі словами на процесі сповивання: “Материнство мене знищило! ….” І після цього відгуку, одразу написало в приват жінок 10 із криком душі, що вони відчувають те ж саме і “врятуйте-допоможіть”. Але важливо, що після чужих слів на цю тему вони таки зізналися собі в цьому і змогли озвучити вголос свій стан! А яка кількість жінок бояться самі собі в цьому зізнатися і продовжують “посміхаємося і махаємо”!
З покоління в покоління жінки живуть, а вірніше існують для своїх дітей, страждають, жертвують собою, своїми інтересами, бажаннями, мріями, відпочинком, вільним часом, сном, …..своїм щастям! “Усе найкраще дітям”, “усе, заради дітей…”, “наші діти – наше фффсе…”… Завжди фонили мені ці гасла… не тим пахне… вже вибачте…. (У нас 4 дітей і два приватні садки, які вважаються найкращими, якщо що….).
І так – “передай далі”…. Суцільні кармічні борги…. “Я тобі все життя віддала!…” “Я заради тебе….!”, “Ти мені винен…!”…. очікування… звалювання….тепер я повинен….
Ми народилися, щоб жертвою стати своїм дітям і народжуємо своїх дітей, щоб вони стали жертвою своїм дітям….? Це основна мета наших втілень? Чи це задумка вищих сил?
Мами не щасливі, аби тільки їхні діти були щасливими і так далі… А в дітей немає такої картинки світу й образу – бути щасливими! Їх не навчили… Не показали приклад… як це…. Вони не можуть скопіювати і вбудувати в себе цю навичку – бути щасливими!
До речі, частенько, це гіпер “все найкраще дітям” і розчинення в дітях, бо мати боїться зупинитися і зізнатися сама собі, що не живе вона, що не реалізована, по-справжньому не щаслива, розчинилася у своїй дитині й живе в ній…, а їй де жити, вибачте…. якщо мама цілком і повністю поглинула його….. аби її “поганою матір’ю” не назвали…..
А потім, до старості ці жінки перетворюються на вічно всім незадоволених, тих, що наздоганяють і заподіюють добро. Про ці стани я вже писала в дописах і заході.
А потім, чоловік починає віддалятися від дружини, бо йому потрібна щаслива і наповнена і в ресурсі, а вона починає утримувати чоловіка за рахунок знову таки дітей. Робить з дитини жертву, наприклад по здоров’ю і маніпулює чоловіком, щоб не пішов….
А ще, сюди ж збереження сім’ї тільки заради дітей! Тільки, коли діти в таких сім’ях виросли, то розповіли, що найбільша мрія в них була, щоб батьки розлучилися і перестали грати цю гру проти себе. Ні діти не були щасливі, ні батьки.
І потім виростають не пристосовані до життя діти, за яких все вирішували і соломку підстилали, і вони від першої ж проблеми в депресію пішли, оскільки не вміють складнощі долати….
Ну і ви ж знаєте, що змінити можна тільки самого себе! А якщо ви змінюєте когось іншого без його запиту, впливаєте, коли не просили, то це чорна магія взагалі-то…
Кому першому одягають кисневу маску в літаку?
Так, дорослому! Якщо дорослий не в ресурсі, без сил, то як він може допомогти своїй дитині? Цікаво, як виживуть ці діти на картинці?
Хочете, щоб ваші діти були щасливі – починайте з себе! Будьте щасливі! Ви! Тут і зараз! Уже сьогодні!
А ваші діти будуть бачити як це і будуть поруч з вами вчитися Жити, а не виживати…
А, якщо чесно, то … Розслабтеся! Хоч би як ми намагалися бути хорошими мамами, нашим дітям все одно буде що розповісти своєму психотерапевту. І на психотерапію піде 5 років…”.” (З тексту “Когда-нибудь у меня родится сын.” Почитайте, хто не читав)
Ну і на правах реклами – про цю тему та багато іншого ми будемо говорити, а головне виводити з себе на семінарі-практикумі-обряді “Жити в Силі” або “Пройдімося в Замежміжжя” (Проводи Русалок)!
Будемо прибирати ці стани, щоб Жити, Жити в радості й щасті…