Зустріч із Танюхою (перекреслено) з Тенюхою або На чайок до Дракона!”

І знову-знову про тіньовий бік і бАгинь, білих і пухнастих….

Нічого не маю проти духовного зростання, служіння людям, благодійності та “все найкраще діткам” …., ангельських посмішок та облич застиглих у молитві…., але інколи від цього всього віє щонайменше не щирістю, не правдою, утіканням, заміщенням, прикриванням…, частенько недобре пахне…, а інколи і смердить та ще й лайном…. чимось тухлим і гнилим….вибачте!

“Зустріч із Танюхою (перекреслено) з Тенюхою або На чайок до Дракона!”

І от навіть, не знаю, що гірше – коли людина свято вірить у свою “святість” і “хорошесть” або коли прекрасно знає, що просто бреше…

Так, і можливо, що вона просто на етапі свого “дня”, а може навіть “ранку” ….., але скоро настане “вечір”, а за ним “ноооочь”….злорадний сміх за кадром….. А ніч прийде! Вона завжди приходить! Так влаштований світ! День-ніч…

Тіньовий бік – він частина нас, його не викинеш із себе у відро для сміття, не попрощаєшся з ним, як із “підселеним” духом, типу Гордина або Мраза, чим ми займаємося на “Жити в силі” в “Запарканні”.

Не плутайте, це не тотемна сила, яка може бути дуже навіть тіньовою, але однаково не є тобою, та й тотемна сила може змінюватись або додаватись (у мене їх зараз, наприклад, декілька з якими я познайомилась).

І підключення до свого тотема, це дуже навіть про ресурс, розширення і посилення… вже я то знаю…. Ви думайте, що все, що я роблю, встигаю і тримаю на собі, це на людській силі? Не фіга! Тотемушки підключаються… А якщо я у великій кількості ще й із нав’ю працюю, то чого ж мені моїх янголів-провідників тягати туди, марати…. Ми туди з Тотемушкою ходимо…. Кому до свого тотему прийшов час – приходьте! ….

Тіньова сторона – це ми і є…., частина наша… тільки зворотний бік медалі!

Можна, звичайно, не знати його, не відчувати, але це не означає, що його немає. Рано чи пізно, вам доведеться з нею познайомитися, бо це ваше зростання і розвиток.

Не опрацювавши цю тему до рівня Бог важкувато дійти….Потому що, не визнаючи частину себе, ми не є цілісними і цілісними! Така собі половинка….І ходимо ще й шукаємо другу половинку… може, хоч у партнері її побачимо…. Та цілісними потрібно бути. І цільну людину собі в партнери шукати….А не половинками об’єднуватися, тільки от не зрозумію правими-лівими чи верхніми-нижніми….

Можна скільки завгодно робити медитацію “посміхаємося і махаємо”, співати мантри вранці й обманювати світ і навіть себе, але все одно прийде час і доведеться зіткнутися з нею в темному коридорі… в темну-темну ніч і вона страшним-страшним голосом скаже вам “Пріііівєєеет”… веселе ююхууу за кадром…. вірніше не так…. “Ну здрастуй” ….чинно і стримано…. – “Я твоя тінь! І я не біла і пухнаста! І пукаю і какаю і не зовсім пелюстками троянд бо не їм троянди! І це не завжди пахне парфумами….Дааа!”

І додасть: “Ти не хотів(ла) мене знати, тікав(ла), ховався(ла), уникав(ла), запихав(ла) у шафу, завішував(ла) білим пальто і завалював(ла) скелетами… то це з іншої казки….

Коротше, відмахувався руками і ногами в істериці кричачи “я не такая – я чекаю трамвая….!”

А хтось і в клітку, під ключ – “циць я сказав!”

І сидить ваша тінь голодна і холодна, не вихована, не визнана, не прийнята, знехтувана, без любові і турботи і стає все чорнішою, все похмурішою…. і пухне від сліз і роздувається у своїй образі….., а тут мантра з дзвіночками заспівали мило… і рожеві єдинороги по небу полетіли…. і тінь туди ж…. у небеса… як повітряна кулька….нієєє, як мильна бульбашка…. і тут так ррраз і зачепилася за ріг рожевого єдинорога ііііі бацц… всковирнулося-лопнуло-вибухнуло… і полилося… гівнецо… з білих хмар… пелюстки троянд у перемішку з пуками і… вонииищеее!

А краще ж опрацювати цю тему, замінити-замістити, зцілити, вийти на новий рівень…

Потрібно годувати своїх драконів, виховувати, просвіщати, плекати, розповідати їм закони цього світу, якщо, звісно, знати їх…

Дракону теж потрібен досвід…, якщо є потреби, то вони нікуди не діваються і не вирішуються, забиваючи його камінням і словами “циц”… Якби питання було вирішене по справжньому, то не виникало б і думок про щось не в рожевих слонах і поні! Хоча не виникати інших думок, може ще не з причини опрацьованості, а не здатності або не бажання туди дивитися взагалі….

А шожж робити з нею то, з тінню своєю?

1. визнати, що вона є і є частиною вас!
2. познайомитися з нею, якщо досі не знайомі!
3. полюбити її такою яка вона є!
4. дозволити їй бути! Хоча вона і так уже є без вашого дозволу!
5. і тільки тепер із нею можна щось робити!

Бо ми можемо змінити тільки себе! А як ми можемо змінити те, що нам не належить? Дивись пункт 1.

І вона може бути не диким звіром, голодним і не вихованим, не визнаним і не вигуляним, а цілком керованою і передбачуваною силою, яку дуже навіть можна й у позитивне русло… як то кажуть “та на тобі воду возити!”

Я все більше і більше пізнаю свою тінь, спостерігаю, аналізую, намагаюся бути чесною сама з собою і з оточуючими і зі світом!

Я не приховую її і не ховаю!

Я стала ще прямішою, ніж була, і сміливішою!

Кажу, що думаю! Але іноді усвідомлено не кажу, тому що немає бажання колупатися в бруді! Наприклад, знаю, що недобросовісні конкуренти і звільнені працівники роблять капості й кажуть гидоти, але усвідомлено не лізу туди, та ну їх із їхнім болотом лайна….не хочу маратися…. Та й немає часу і бажання… Це, звісно, гарне поле діяльності для моєї тіні та моїх драконів…, та ну їх і їхніх жаб із ними разом узятих!

Стала не зрозумілою багатьом і не зручною!

Страшно те, чим займаюся? Проходьте повз!

Керівник садка не повинен таким займатися? Не приводьте до нас дітей!

Нехай залишаються і приходять ті, хто щасливий, що їхні діти ходять саме в наш садок і саме з таким керівником! Цінують і поважають і це взаємно!

А знаєте кому страшно? Тим, хто тільки про біле і пухнасте! Або тим, кому є чого боятися! Адже, “товариші”, які сидять підселенцями ой як мене бояться…., бо я їх бачу і знаю, як прогнати, але за запитом…, а вони йти то не хочуть і шепочуть на вухо господареві: “не ходи до неї! давай удома посидимо… ну її, дивна вона….”

Не зрозуміло те, що пишу? Не читайте!

Я не цікава? Відписуйтеся!

Так, іноді доводиться одягнути маску, але не для обману, а для дотримання правил гри соціуму. Ну, а чого мені нею (тінню) розмахувати, як ….ну, не важливо як розмахувати….як труселями на нудистському пляжі…

А брати і давати їй роботу, завантажувати так би мовити, проявляти….вляти… едрить… Питання як безпечно!?

Це по суті й основне правило – (зараз скажу багато сучасних модних слів) – екологічно, безпечно….(модні слова закінчилися, а все так багатообіцяюче починалося…), а! – дбайливо по відношенню до себе та інших! Наприклад, якщо я злюся, то чесно про це говорю і дозволяю собі це робити!

Нещодавно пост написала, що знову не дорахувалася сорочки після лазні та сказала, що починаю злитися, а мені в коментах написав чоловік, що злитися це погано… Чого це?

Я відповіла, що коли я дійду в цій грі до останнього рівня – Бог, то, канешна, злитися не буду вже…, але поки що я людина і маю право на емоції та їхнє випробовування! І якщо вони вже народилися, то я їх проявлю, бо собі дорожче – вони руйнуватимуть мене зсередини… Як я це робитиму безпечно для оточуючих, це вже друге питання.

А це важливо, бо знаю на що вона здатна….

1. тра-та-та, я попередила! “Діти (чоловік, персонал… підкресли потрібне)! Я злюся!”
2. Є причина! Наприклад, сьогодні ФБ добре сказав “Якщо ви робите помилку – це досвід! Якщо ви наступаєте на граблі вкотре, то це не досвід, а звалище вашої дурості” ну якось так… дослівно не пам’ятаю, але суть зрозуміла, думаю.
3. Піти на безпечну відстань самій або попросити піти інших, залишити вас у спокої (відносному), самих із собою, з усіма своїми сторонами: правими-лівими, іньськими-яньськими, світлими й темними, верхніми й нижніми….
4. “Хто не сховався, я не винна”.

У дикій природі, мати наричить, нашипить, скаже чесно, що вона думає з цього приводу. Я теж гарчу, коли злюся, всі знають, що це чесно, особливо не бояться, але попереджені і знають, що буде, якщо проігнорувати це попередження…..

А найкраще вигулювати свою тінь у всяких спеціально створених умовах.

Я, наприклад, у баньках частенько влаштовую “дикі танці” …., покричати, -гарчати.

Добре ще такі штуки опрацьовуються через тілесні практики….

Чоловік мій каже:”Ось за що я тебе люблю, за те, що ти проста як кут дома!”

І ой як її (тінь) то, можна перевести в силу і використовувати на світлій стороні! Але це навичка… що вивчається, але реальна…

Можна трансформувати ці енергії, перенаправляти на благо….

А іноді зруйнувати це теж на благо… так до тла…до попелу… корисно іноді….

Ну і “Зло впізнано, зло названо, зло більше не має сили” в цій темі працює… не так не має сили, як уже не актуально – далі пішли… у наступний рівень гри!

Ну і “приручити дракона” туди ж….

Але для початку, пізнати, дізнатися, що їсть, чим годувати, чим можна замінити свіжатину, і, може, навіть зробити з нього вегана чи сироїда….і таки співати з ним мантри….тихим муркотливим драконячим горловим хоомей і каргираа.

І коли людина опрацювала цю тему, то круто і не фонить уже й уся її білопухнастість і рожевослоновість чесна і природна така і блищить.

А ось коли, “Я не такий(ая)” і ангельська посмішка на обличчі, а я ось бачу цих непрапрацьованих в очах…. Так, такий(ая) ти! Нічого не змінилося всередині тебе, тільки оболонка, картинка змінилася, а суть та-ж залишилася….. Як сказали про мене нещодавно, що я то бачу, що під фантиком – від мене не приховаєш….І це правда… Знаю, чого можна очікувати від людини, особливо посилилося це зчитування людей останнім часом, хоча завжди так було), але приймаю якою є, захищаю кордони, якщо потрібно, і сподіваюся та вірю в краще!

А ще з нею, з тіньовою стороною ще чому не хочуть зустрітися, та тому що не готові визнати, що жахлива і жжжутка і страшшшна і кошмарррна вона! Ой як не просто це визнати….. і поки день на вулиці, то ура, але вечереет…. Все одно час прийде…

Ось і казочки кінець, а хто слухав – приходьте до нас ще!

І якщо ви дочитали цей текст і ще в середині не сказали тьху яка маячня, то значить ви вже з нею знайомі або час прийшов!

Сил вам на ваші трансформації та усвідомлення!

Кому потрібна допомога в цьому пізнанні – приходьте! В арсеналі в мене є інструменти для цього!